29 лютого 2016 року активісти
ГО «Волонтерський центр Запоріжжя» відвідали військовослужбовців, які несуть службу
в зоні АТО в районі Волновахи. Разом з волонтерами вояків відвідав заслужений
артист України Анатолій Сиротенко.
Про перебіг поїздки далі
розповідає Любов Леонова.
У нас був один день,
понеділок. Тож ми на закупки гайнули в неділю, після обіду, бо в суботу, бусик
нашого волонтера Олександра, був ще на ремонті. Коротше, знову, шалений темп. Екіпаж
в незмінному складі, Михайло Чумак, Олександр і я. Перша зупинка - Правий
сектор. Хлопці роблять дуже потрібну справу, а так, як після розколу, вони
залишилися без всілякої підтримки, звернулися до нас по допомогу. Відвезли їм
овочі, яйця, крупи, макарони, смаколики, цигарки, шкарпетки, предмети особистої
гігієни. Хлопці дякували за допомогу і передавали вітання всім запоріжцям.
Наступна зупинка - Володимирівська
школа. Зустріли дуже тепло, з радістю. На волонтерів тут чекали з вересня 2015
року. Порадував патріотичний педагогічний колектив!!! Діти віднеслися якось насторожено,
та в процесі розповіді і демонстрації фото наших поїздок, в очах підлітків
з'явилася довіра і цікавість. Першим, слово взяв Михайло Чумак, голова нашої
організації. Його виступ – наче стріла, яка влучає в ціль. Все, що говорив
Михайло, відлунювало правдою і надіями на краще майбутнє. "Це - ваша
земля! Ви, її господарі, вам тут жити. Ніхто не може у вас її відібрати! Україна
єдина, соборна і неділима!" По завершенню зустрічі, нам принесли випічку і
попросили передати захисникам. Що ми і зробили.
Діти залюбки
фотографувалися, всі гуртом, вийшли нас проводжати на вулицю. Час, як завжди,
підганяє, аж раптом виходить дівчинка. Підходить до мене, просить вибачення і
дозволу зі мною сфотографуватися. Каже, що так давно про це мріяла. З того
моменту, як взнала про нашу діяльність і побачила мої фото.
Дорога повела нас
далі, до Волновахи. Там на нас чекала ...-а бригада. Наші!!! Нас виїхали
зустрічати комбат, замполіт, старшина і Мар'ян, до якого ми і їхали. Проїхали
ми за ними до їхнього розташування, вивантажили привезене добро і пішли
роздивлятися, як вони живуть. Мене завжди цікавить побут. Зустріла двох
земляків, хлопчина з Павло-Кічкаса і чоловік з нашої області. Там, де вони сплять,
тепло, це головне. Є запас дров, замість буржуйки, розкішна селянська плита.
Краса!
Потім нас запросили
випити чаю, трохи поспілкувалися, я їм розповіла про "маму Лєну",
пам'ятаєте, ту, що вкрала у бійця від мене посилку, з'ясувалося, що ця
"Мама всєя ДАМБАСА" тримає власний магазин, де пара шкарпеток коштує
40 грн, а тепла кофтина для бійця - 450... А ще, прапор України з символікою
бригади - 350 грн. Просила командування, передати їй від мене
"вітання", бо вони її добре знають.
Дорогі наші
захисники! Повертайтеся, будь ласка, живими і не ушкодженними! Бережи, вас,
Боже!
Хто бажає допомогти
нашим захисникам в боротьбі з окупантами і має можливість, скористайтеся Новою
Поштою. Адреса: м. Запоріжжя. Склад №9. Леонова Любов. Для гривні, картка
Приватбанку 5168 7556 0143 1360 Леонова Любов Олександрівна. Для друзів за
кордоном, Liubov Leonova Zaporozhye. Western Union і Money Gram Ukraine. Мої
телефони 096 300 65 02, 050 850 55 42. Я на зв"язку цілодобово. Маю надію
на вашу допомогу і небайдужість до моєї країни. Давайте творити добро разом.
Пам'ятайте, Україна - наша країна! Україна - наша земля! З повагою, ваш
волонтер.
Немає коментарів:
Дописати коментар