неділя, 22 жовтня 2017 р.

Про нас пишуть (репортаж про поїздку 20-21 жовтня 2017 року)

Запорожские волонтеры передали на передовую для бойцов ВСУ одежду, продукты и теплые вещи - ФОТО


22.10.2017

Активисты общественной организации «Волонтерский центр Запорожье» 20-21 октября посетили на передовой своих земляков — военнослужащих ВСУ. Целью поездки было подготовить ребят к несению боевых дежурств в осенне-зимний период.

Волонтеры передали военнослужащим матрасы, теплые вещи, одеяла и пледы.

Для утепления блиндажей неравнодушные запорожцы привезли два рулона двойной пленки и монтажную пену.

Для поддержания здорового состояния организма воины получили чай, овощи, консервацию и выпечку от запорожских хозяек.

— К ребятам каждый раз едем, как к своим родным детям. Они настоящие герои, заботятся о нашем покое на передовой. В свою очередь  мы — волонтеры, заботимся об их здоровье и быту в тылу. Наша сила в единстве, — отметила волонтер Любовь Леонова.

Стаття розміщена тут: http://1news.zp.ua/zaporozhskie-volonteryi-peredali-na-peredovuyu-dlya-boytsov-vsu-odezhdu-produktyi-i-teplyie-veshhi-foto/

Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя"

субота, 21 жовтня 2017 р.

Готуємо воїнів до служби у холодну пору року.....

20 жовтня 2017 року активісти ГО "Волонтерський центр Запоріжжя" відвідали зону бойових дій з гуманітарною місією

Розповідає Любов Леонова....

Ранок почався о 6.00. Дві загрузки, в мене і Олега, і ми на трасі, в напрямку війни. Знаєте, так легко написати, дві загрузки... А от моїм супутникам і колегам чоловікам, Олегу і Олександру, моєму чоловікові, не дуже було легко. З вашої допомоги, бусик буквально, пресували. Перекладали, виймали і знову закладали. Виявилося, помідори придавили. Вийняли, заштовхали все, що не подавиться, вниз, ящик не влазе... Ну хто не завантажував машину з допомогою, не зрозуміє...


Виїхали на трасу в тумані, а я так мріяла сфотографувати осінь. Але туман тільки додав родзинки. Гарно, тихо, мирно. Дерева і кущі - казкові! Палітра фарб і відтінків - зашкалює. На дорозі тьма тьмуща птахів. Від фазанів і куріпок, до ворон і голубів. (Проїхали зерновози). На блок постах - ставлення дружнє, тільки на одному взяли моє посвідчення, перевірити по базі. Повернули і побажали щасливої дороги. Приємно, коли нам на зустріч вічливість.



До місця зустрічи домчали легко, швидко.
В розташуванні нас зустріли радісно, посмішками. Спочатку, виконую свій "ритуал", обіймаю всіх і передаю вітання. 





Розвантажилися, вручила індивідуальні подарунки, оберіг з Назарету від Альони з листом, янголів від Улянки. Це, взагалі, окрема історія. Хлопці зразу ховали в кишені, дякували. Прочитали листа. Дуже зворушливо. А ми вже знаємо, там де дитячі рученята зробили оберіги, кулі пролітають мимо. Уля, Сонечко манюнє, з великим сердечком Патріота, всі-всі бійці передавали тобі щиру подяку! Та ти й сама бачила і чула... (Я для Улі зробила відео, а бійці поспілкувалися з нею по телефону, як і з Альоною, Світланою Іванівною). Ось такий у нас, зворотній зв'язок.



Поки розвантажувалися, хлопці одночасно смакували випічкою від Олі Писанко. Передавали подяку і хвалили господиню. Танюша Агаджанова, ваші чарівні і смачні "бублики" дуже вчасно встигли, як і теплі речі. Дякую. Консервація теж передана.
З вашою допомогою, ми "утеплили" їхнє житло, бо два рулона подвійної плівки, монтажна піна, матраци, подушки, ковдри і плєди, це саме те, що потрібно зараз. Похолодання обіцяють днями.

Дякую за маскувальну сітку Ользі Бойко і її колегам жіночкам за їхні оберіги. Бо до маск сітки, додалася кікімора. Не втрималася, приміряла. Ох і гарна ж. Як би не війна... такий костюм казкового персонажу вийшов би. Жінки з центру по вул Матросова, низенький вам уклін за вашу працю. Ви дійсно, "накриваєте Україну" від куль.


Іринка Харенко, дякую за устілки і хутрову кодру з шуби Людмилки Галко. Світланка Кравченко, підж*пнички доречні і класні! Треба ще. Тканиною забезпечимо, тільки ший.
Надійка Валентир, плетені шкарпетки - суперські!
Діма Хлопков, рулон плівки, сало часник і всі інструменти з вашого гаража, вчасно! Дякую! Оксана Гуріна, вся ваша посилка передана. А от вас я не бачу в друзях. І відмітити вас не можу. Маякніть, будь ласка!
Дякую за допомогу б/ф Агапе Україна, Євгенію Дем'яненку і Дмитру Ткаченку! Завдяки вам, ми заправили бусика з волонтерських, вдвічі меньше, всього на 700 грн. 
А ще, я напросилася на обід. Дуже хотіла спробувати, чим годують хлопців. Жінка, яка готує, робить це дуже смачно. Була картопля з м'яском, домашня. Я сиділа за одним столом з бійцями і смакувала те, що й вони. Мені сподобалося. 










Час на спілкування завжди, так швидко збігає. Тай, взагалі, він там якось, по іншому тече. Мирихтить. Питаю про потреби, прощаємося з бійцями. Офіцер нас знову супроводжує до блок посту. На наше прохання, нам дозволили зробити де-кілька світлин із серії "про русский мир". Це що б ті, хто питає, навіщо допомога і що робить держава, зрозуміли, що там крім руїн, немає нічого. Навіть, якщо у вас є гроші на картці, спробуйте її використати в тих умовах. Або знайдіть магазин, де ви купите плівку чи піну, цвяхи і саморізи. В місті - привиді немає людей, немає вцілілих будинків, немає світла, води, опалення, газу. Що скажете? Нехай самі? Без нащої допомоги? А спати спокійно зможете? Я - ні.
... А ще, там є звуки вибухів і пострілів. При чому, ЗСУ тримають режим тиші. Ці звуки чули і ми. Була команда "В убежище". Міномети.
Дякую своїм колегам волонтерам, Олександру Шевєльову і Олегу Соловєй за ще одну подорож в зону війни, за дружню атмосферу, за розуміння. Олександре, тобі, особисто, подяка від мене за твій професіоналізм за кермом. Одним словом, дякую...за життя. Бо те, що я бачу на дорогах - фільм жахів в реальному часі. 

Отже, друзі, а тепер, підсумок і моє "Дякую, вам, до НЕБА!!!":
Олена Чайковська, Раїса Рущак, Лариса Сиротенко, Ольга Писанко, Валя Воєнчук, Ніна Кіріченко, Володимир і Валентина Репій, Сергій і Валентина Горуненки, Оксана Банц - Нєвєрова, Ірина Берестова, Любов Несторович, Катерина Шестакова, Ірина і Олексій Полухіни, УЛЯНКА ШЕСТАКОВА, Марія Мороко, Ніна Наконечна, Тетяна Лозовська, Анна Авіва, Тетяна Олєйник, Кіт Кат і Сергій Зелінський, Олександра Кірій, Андрій Щербаха, Світлана Кравченко, Ірина Харенко, Людмила Галко, Альона Альона, Тетяна Агаджанова, Надія Валентир, Наталочка і Володимир Литвин з магазину "Юлія", Наташа Верховська, Валентина і Віталій з соц ринку, Світлана Іванівна і Аня Ботнар, Оксана Гуріна, Ольга Бойко і волонтерський центр по вул Матросова, Дмитро Хлопков, б\ф "Агапе Україна", Дмитро Ткачеко, Євгеній Дем'яненко, Олександр Шевєльов і Олег Соловєй, двом росіянкам Ольгам і двом невідомим авторам переказів в сумі 100 і 250 грн. Ця поїзка відбулася завдяки вам! Разом до перемоги. Люблю вас, бо ви, мої друзі, найкращі. 
Пи.Си. Всі, хто, надавав грошову допомогу, отримали в особистому листуванні повний 
грошовий звіт.

Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя"

понеділок, 16 жовтня 2017 р.

Вітаємо нашого друга Віктора Нестеренко з державною нагородою!

14 жовтня 2017 року, на острові Хортиця відбулися урочистості з нагоди Покрови пресвятої богородиці та Дня Захисника України

Під час заходу відзнаку Президента України "За гуманітарну участь в АТО" отримав голова обласної профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ Віктор Нестеренко.


Внесок Віктора Вікторовича важко переоцінити: регулярні поїздки до працівників запорізької поліції в зону АТО, технічне забезпечення підрозділів, концертні програми для захисників України.


Разом з Віктором Вікторовичем, команда ГО "Волонтерський центр Запоріжжя" організовувала урочистості до Дня Незалежності України 24.08.2015 року, Дня Державного прапору України 23.08.2016 року; регулярно проводимо спільні акції під час Покровського ярмарку в Запоріжжі.







Щиро вітаємо! Бажаємо подальших звершень.

Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя". 

понеділок, 2 жовтня 2017 р.

Знову в дорозі до своїх земляків....

30 вересня - 1 жовтня 2017 року активісти ГО "Волонтерський центр Запоріжжя" відвідали у зоні АТО своїх земляків

Далі розповідає Любов Леонова....

Ранок 30 вересня в мене розпочався о 5-й ранку. Приїхав Олександр, все загрузили і поїхали забирати з "цінностями" Олега, нашого волонтера. Про Олега я розповім трохи пізніше, а зараз хронологія подій. Оптовий ринок, закупка овочів і фруктів. Купили: томати, перець солодкий, гіркий, часник, цибулю, кріп, петрушку, огірки, редиску, виноград, яблука. 


Заправка на виїзді з міста і в дорогу. На схід сонця. 

Ближче до кордону з Донецькою областю, нас зустрічають фазани, іноді, цілими родинами. Гарне видовище. Курочки з дітьми і красені півники. Осінь вступає в свої права і починає фарбувати дерева. На мить, забула, куди я їду. Але, тільки, на мить. По дорозі, тримаємо зв'язок з підрозділами. І вже, зважаючи на обставини, змінюємо маршрут. 

Першими, нас зустрічають Боги війни, артилеристи 55 бригади. Я з ними від початку, тому, їду, як до родичів. І ось, диво! Нас пропускають! Дякую всім, хто потурбувався про наш приїзд. І хоча комбата не було в розташуванні, він був на зв'язку. Розвантажились, фото, "ексклюзив" в руки. Наприклад, "чохлик на танчик", що викликав регіт у хлопців, а Гаммі таки, дав мені приміряти. Кажу, "Маски шоу приїхали. І допомога і "концерт". 





Звичайно, сітка від діток з Кропивницького, напевне, НАЙБІЛЬША РАДІСТЬ. Дякую, вам дорогі маленькі ВЕЛИКІ патріоти. Та й ваші поробки і малюнки, також, викликали позитивний настрій і посмішки у бійців. Від артилеристів вам привезла подарунок. Відправлю Тетяні Силі, а вона передасть вам. Окрема подяка Тані Силі. Хлопці особисто про це їй сказали, по телефону.
Йдемо в казарму, вірніше, стилізовану казарму. Я вже писала, що живуть хлопці де прийдеться, в польових умовах. Дякувати, не в свинарнику, а в технічній будівлі.



Спілкування дуже коротеньке, хлопці повернулися з чергування, їм треба відпочивати, а нас чекає ще одна адреса. Фото разом і ... ще одна приємна зустріч. З моїм сусідом, Андрійком Мухою. Раніше, так траплялося, що я не могла його зустріти. А цього разу, так. Обов'язково, таткові передам вітання і фото.
Швиденько стрибаємо в бусика і далі, за 6-7 км. від Донецька. І ось тут, трохи, про нашого волонтера Олега. Цей чоловік з нами від початку війни. Тільки, не їздив, він виконував іншу роботу. А зараз, поїхав. До сина. Його хлопчик на першій лінії оборони. 






Ви не думайте, що він їхав з допомогою індивідуально, одній людині, ні, він їхав до всіх, там, де його дитина. Мама з бабусею наквасили капусти, напекли пиріжків (і для артилеристів, також). 

Знаєте, я вже зробила для себе висновки, чим ближче до небезпеки від іхтамнєтов, тим більш щіре відношення до волонтерів. Не ховають обличча, дозволяють зробити світлини, показують побут. А побут... розбита багатоповерхівка, без вікон і дверей, без електрики, без води. Таня Сила, ось тут і залишилася твоя бензо пилка, бо саме тут, вона доречна.





А нам вже час швиденько повертатися, бо в сутінках вилазять орки. Це ж - мордор. Розтавання завжди важке і гнітюче. Я знову всіх обіймаю, я їх так оберігаю. І беру з них слово, що повернуться всі додому, живі і не ушкоджені. 
Нас знову виводять до блок посту. А там, швидка забирає 300-го. 
Я спустошена. Я вражена побаченим. Хоча, бачила таке вже багато разів. Трохи в меньших маштабах. Яка ж ти страшна, ВІЙНА!
Друзі, я безмежно вдячна вам за всю вашу допомогу, всім тим, хто не залишився байдужим. Завдяки кому, ця поїздка стала можлива. 
Отже, низький вам уклін і дякую до Неба: Ользі Писанко, Валентині і Володимиру Репій, Наталлі Білик, Анні Авіва, Олені Сиваш, Руслану Калинюку, Ользі Усейновій, Ніночці Кіріченко,(Іспанія), Любі Стефанюк (Ванкувер), Зої Дев'ятко, Олександрі Кірій, Ніні Наконечній, Вероніці Калінбет, Світлані Кравченко, Ларисі Сиротенко, Ларисі Котляровій, Тані Лозовій, Юлі Кутєповій, Олексію Полухіну, Н.В. Василенку, Андрію Щербахі, пані Світлані Іванівні, Дмитру Ткаченку, Євгенію Дем'яненку і б/ф Агапе Україна, Тетяні Силі і школярам Кропивницького.
Окрема подяка моїм колегам волонтерам Олександру Шевєльову за майстерність і професіоналізм за кермом і Олегу Соловей, за допомогу, розуміння і позитив.
Через короткий проміжок часу розповім про потреби цього підрозділу в місті - привиді. А вони дуже актуальні ще на вчора. Буду просити у вас знову допомоги. Всі, хто надавав грошову допомогу, отримають повні звіти в приват. Поїздка буде найближчим часом, все залежить від того, як швиденько я наколядую.
Хто бажає допомогти нашим захисникам в боротьбі з окупантами і має можливість, скористайтеся Новою Поштою. Адреса: м. Запоріжжя. Склад №9. Леонова Любов. 
Можете передати "Порталом". № маршрутки, зупинки і розклад, уточнюйте по телефону.
Для гривні, картка Приватбанку 5168 7556 0143 1360 Леонова Любов Олександрівна. 
Для друзів за кордоном, Liubov Leonova Zaporozhye. Western Union і Money Gram Ukraine. 
Поштове відділення ІНТАЙМ №45
Укр Пошта (адресу дам в особистому листуванні)
Мої телефони 096 300 65 02, 050 850 55 42. Я на зв'язку цілодобово, окрім того часу, коли я в поїздці в зону війни.Там не завжди буває зв'язок. Миру нам всім. З повагою, ваш волонтер.

Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя"