20 жовтня 2017 року активісти ГО "Волонтерський центр Запоріжжя" відвідали зону бойових дій з гуманітарною місією
Розповідає Любов Леонова....
Ранок почався о 6.00. Дві загрузки, в мене і Олега, і ми на трасі, в напрямку війни. Знаєте, так легко написати, дві загрузки... А от моїм супутникам і колегам чоловікам, Олегу і Олександру, моєму чоловікові, не дуже було легко. З вашої допомоги, бусик буквально, пресували. Перекладали, виймали і знову закладали. Виявилося, помідори придавили. Вийняли, заштовхали все, що не подавиться, вниз, ящик не влазе... Ну хто не завантажував машину з допомогою, не зрозуміє...
Виїхали на трасу в тумані, а я так мріяла сфотографувати осінь. Але туман тільки додав родзинки. Гарно, тихо, мирно. Дерева і кущі - казкові! Палітра фарб і відтінків - зашкалює. На дорозі тьма тьмуща птахів. Від фазанів і куріпок, до ворон і голубів. (Проїхали зерновози). На блок постах - ставлення дружнє, тільки на одному взяли моє посвідчення, перевірити по базі. Повернули і побажали щасливої дороги. Приємно, коли нам на зустріч вічливість.
До місця зустрічи домчали легко, швидко.
В розташуванні нас зустріли радісно, посмішками. Спочатку, виконую свій "ритуал", обіймаю всіх і передаю вітання.
Розвантажилися, вручила індивідуальні подарунки, оберіг з Назарету від Альони з листом, янголів від Улянки. Це, взагалі, окрема історія. Хлопці зразу ховали в кишені, дякували. Прочитали листа. Дуже зворушливо. А ми вже знаємо, там де дитячі рученята зробили оберіги, кулі пролітають мимо. Уля, Сонечко манюнє, з великим сердечком Патріота, всі-всі бійці передавали тобі щиру подяку! Та ти й сама бачила і чула... (Я для Улі зробила відео, а бійці поспілкувалися з нею по телефону, як і з Альоною, Світланою Іванівною). Ось такий у нас, зворотній зв'язок.
Поки розвантажувалися, хлопці одночасно смакували випічкою від Олі Писанко. Передавали подяку і хвалили господиню. Танюша Агаджанова, ваші чарівні і смачні "бублики" дуже вчасно встигли, як і теплі речі. Дякую. Консервація теж передана.
З вашою допомогою, ми "утеплили" їхнє житло, бо два рулона подвійної плівки, монтажна піна, матраци, подушки, ковдри і плєди, це саме те, що потрібно зараз. Похолодання обіцяють днями.
Дякую за маскувальну сітку Ользі Бойко і її колегам жіночкам за їхні оберіги. Бо до маск сітки, додалася кікімора. Не втрималася, приміряла. Ох і гарна ж. Як би не війна... такий костюм казкового персонажу вийшов би. Жінки з центру по вул Матросова, низенький вам уклін за вашу працю. Ви дійсно, "накриваєте Україну" від куль.
Іринка Харенко, дякую за устілки і хутрову кодру з шуби Людмилки Галко. Світланка Кравченко, підж*пнички доречні і класні! Треба ще. Тканиною забезпечимо, тільки ший.
Надійка Валентир, плетені шкарпетки - суперські!
Діма Хлопков, рулон плівки, сало часник і всі інструменти з вашого гаража, вчасно! Дякую! Оксана Гуріна, вся ваша посилка передана. А от вас я не бачу в друзях. І відмітити вас не можу. Маякніть, будь ласка!
Дякую за допомогу б/ф Агапе Україна, Євгенію Дем'яненку і Дмитру Ткаченку! Завдяки вам, ми заправили бусика з волонтерських, вдвічі меньше, всього на 700 грн.
А ще, я напросилася на обід. Дуже хотіла спробувати, чим годують хлопців. Жінка, яка готує, робить це дуже смачно. Була картопля з м'яском, домашня. Я сиділа за одним столом з бійцями і смакувала те, що й вони. Мені сподобалося.
Час на спілкування завжди, так швидко збігає. Тай, взагалі, він там якось, по іншому тече. Мирихтить. Питаю про потреби, прощаємося з бійцями. Офіцер нас знову супроводжує до блок посту. На наше прохання, нам дозволили зробити де-кілька світлин із серії "про русский мир". Це що б ті, хто питає, навіщо допомога і що робить держава, зрозуміли, що там крім руїн, немає нічого. Навіть, якщо у вас є гроші на картці, спробуйте її використати в тих умовах. Або знайдіть магазин, де ви купите плівку чи піну, цвяхи і саморізи. В місті - привиді немає людей, немає вцілілих будинків, немає світла, води, опалення, газу. Що скажете? Нехай самі? Без нащої допомоги? А спати спокійно зможете? Я - ні.
... А ще, там є звуки вибухів і пострілів. При чому, ЗСУ тримають режим тиші. Ці звуки чули і ми. Була команда "В убежище". Міномети.
Дякую своїм колегам волонтерам, Олександру Шевєльову і Олегу Соловєй за ще одну подорож в зону війни, за дружню атмосферу, за розуміння. Олександре, тобі, особисто, подяка від мене за твій професіоналізм за кермом. Одним словом, дякую...за життя. Бо те, що я бачу на дорогах - фільм жахів в реальному часі.
Отже, друзі, а тепер, підсумок і моє "Дякую, вам, до НЕБА!!!":
Олена Чайковська, Раїса Рущак, Лариса Сиротенко, Ольга Писанко, Валя Воєнчук, Ніна Кіріченко, Володимир і Валентина Репій, Сергій і Валентина Горуненки, Оксана Банц - Нєвєрова, Ірина Берестова, Любов Несторович, Катерина Шестакова, Ірина і Олексій Полухіни, УЛЯНКА ШЕСТАКОВА, Марія Мороко, Ніна Наконечна, Тетяна Лозовська, Анна Авіва, Тетяна Олєйник, Кіт Кат і Сергій Зелінський, Олександра Кірій, Андрій Щербаха, Світлана Кравченко, Ірина Харенко, Людмила Галко, Альона Альона, Тетяна Агаджанова, Надія Валентир, Наталочка і Володимир Литвин з магазину "Юлія", Наташа Верховська, Валентина і Віталій з соц ринку, Світлана Іванівна і Аня Ботнар, Оксана Гуріна, Ольга Бойко і волонтерський центр по вул Матросова, Дмитро Хлопков, б\ф "Агапе Україна", Дмитро Ткачеко, Євгеній Дем'яненко, Олександр Шевєльов і Олег Соловєй, двом росіянкам Ольгам і двом невідомим авторам переказів в сумі 100 і 250 грн. Ця поїзка відбулася завдяки вам! Разом до перемоги. Люблю вас, бо ви, мої друзі, найкращі.
Пи.Си. Всі, хто, надавав грошову допомогу, отримали в особистому листуванні повний
грошовий звіт.
Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя"
