27 липня 2017 року активісти ГО "Волонтерський центр Запоріжжя" відвідали своїх земляків у зоні АТО
Екіпаж: Любов, Олексій, Олександр.
Розповідає Любов Леонова.....
"Поїздка 27.07.2017 року - одна з багатьох. Їх так багато, що після 30-ї, перестала рахувати. Але, вона особлива, як і всі. Зустрічі, радість, щастя. Побачили, поспілкувалися, привезли з хлопцями-колегами, смаколики. Цього разу, допомога була овочево - фруктова.
А позавчора, до Запоріжжя в справах завітав отець Олег з Кам'янки Дніпровської і не з порожніми руками. Пан Олег (той, що передавав допомогу в АТО на Великдень), привіз 100 натільних хрестиків і овочі. Дякую вам, Отче! Вже все у воїнів.
У Запоріжжі закинули в буса запаси з квартири, дбайливо складені від помічників: Олі Писанко (кава, чай, кросовки), Наталлі і Вадима (шкарпетки), Вероніки Калінбет (мед), Ірини Полухіної (сироп бузиновий і миючі засоби), Наталлі Бєліч і металургійного коледжу (смажене насіння, футболки, фєнечки, малюнки), Любулі і Макса Селішевих (кава), Маріанни Богусевич ( змазка для зброї, останній балончик), маскувальна сітка від Ольги Миколаївни Бойко,(пані Ольга, особлива подяка від бійців!), заїхали за Олексієм і помчали на овочевий оптовий базар.
Що купили? Пишу. Помідори, огірочки, цибулю, солодкий перчик, гіркий перчик, часничок, диньки, персики, петрушку, кріп, зелену цибулю, яблука. Загальна вага добра склала - близько 700 кг. Все це ми поділили на два підрозділи. По дорозі, купили бійцю дієтичну кисло-молочну продукцію (хлопець вийшов зі шпиталю після панкреатиту), заправили нашого коника і вирушили на Донбас.
Краса навкруги така, що засліплює, захоплює, манить. Нас поманило соняшникове поле. Яка краса. Робимо фото, виїзджаємо на трасу і я верещу від захвату. Попереду - поле з валами соломи. Поле після жнив. Проїхати? НІ!!!! І така гордість пронизує, ну де ще, в якій країні можна побачити таку красу? Подивіться і ви.
Приїхали в перший підрозділ 46-й батальйон "Донбас-Україна". По телефону просять почекати трохи, поки повернуться. Саша і Олексій знайшли пластикову пляшку, "футбольний м'яч" і почали гру. Я була "арбітром". Розім'яли кісточки, поставили на місце внутрішні органи, дбайливо протрушені нашими дорогами, нареготалися.
Ось і бійці повернулися! Тепла зустріч, обнімашки, усмішки, радість. Нас супроводжують в розташування. Хлопці виходять з "бунгало", зустрічають. Приємно вразило, перше, що зробили бійці, принесли пляшку прохолодної мінералки і нас напоїли. А на вулиці - пекло! Такий маленький епізод людяності. Приємно. В цьому підрозділі ми втретє, а таке враження, що все життя. Одним словом, мої! Фото на пам'ять, коротеньке спілкування і ми їдемо далі.
Нас чекають в 55-ці. Спека зашкалює. Бійці несуть на плечах мішки і коробки до себе.
Мене переповнюють почуття непотрібності нашої допомоги. Я питаю дозволу пройти в казарму, поспілкуватися з бійцями, просто, посидіти в прохолоді і попити води.
На фото перший зліва - Стас Пожнін, якому активісти ГО "Волонтерський центр Запоріжжя" допомогли отримати виплати середнього заробітку за час перебування в АТО (детальніше - тут http://www.volcenterzp.org.ua/2017/07/55.html)
Всі знайомі обличча, посмішки, зустріч старих друзів. Мої зірочки! Роздала в руки всім, хто був присутній в приміщенні, янголів від Улянки, хрестики від отця Олега, фєнічки від дівчаток металургійного коледжу. З задоволенням, хлопці прийняли прапори України від Юлі Кутєпової. Юлічко, я виконала твоє прохання! Побачиш на фото.
Далі, дорога додому. Ніколи не перестану дякувати своїм колегам волонтерам Олександру Шевєльову за надання свого авто і високий професіоналізм водія, за спілкування, за вихованість, мудрість, розум і інтелегентність і Олексію Гребенюку за веселу компанію, позитивізм, віру в краще, за людяність і добро. Дякую, шановні друзі волонтери! А ще, хочу подякувати Олексію за 500 грн. на закупки.
Всі, хто надавав допомогу, отримають звіт в особистому листуванні.
Ось такий в мене вийшов звіт. В кого виникнуть питання, питайте, відповім. Миру нам всім! Нехай все буде Україна!
Хто бажає допомогти нашим захисникам в боротьбі з окупантами і має можливість, скористайтеся Новою Поштою. Адреса: м. Запоріжжя. Склад №9. Леонова Любов.
Для гривні, картка Приватбанку 5168 7556 0143 1360 Леонова Любов Олександрівна.
Для друзів за кордоном, Liubov Leonova Zaporozhye. Western Union і Money Gram Ukraine.
Поштове відділення ІНТАЙМ №45
Укр Пошта (адресу дам в особистому листуванні)
Мої телефони 096 300 65 02, 050 850 55 42. Я на зв'язку цілодобово, окрім того часу, коли я в поїздці в зону війни. Там, не завжди буває зв'язок. Миру нам всім.
З повагою, ваш волонтер."
Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя"
Екіпаж: Любов, Олексій, Олександр.
Розповідає Любов Леонова.....
"Поїздка 27.07.2017 року - одна з багатьох. Їх так багато, що після 30-ї, перестала рахувати. Але, вона особлива, як і всі. Зустрічі, радість, щастя. Побачили, поспілкувалися, привезли з хлопцями-колегами, смаколики. Цього разу, допомога була овочево - фруктова.
А позавчора, до Запоріжжя в справах завітав отець Олег з Кам'янки Дніпровської і не з порожніми руками. Пан Олег (той, що передавав допомогу в АТО на Великдень), привіз 100 натільних хрестиків і овочі. Дякую вам, Отче! Вже все у воїнів.
У Запоріжжі закинули в буса запаси з квартири, дбайливо складені від помічників: Олі Писанко (кава, чай, кросовки), Наталлі і Вадима (шкарпетки), Вероніки Калінбет (мед), Ірини Полухіної (сироп бузиновий і миючі засоби), Наталлі Бєліч і металургійного коледжу (смажене насіння, футболки, фєнечки, малюнки), Любулі і Макса Селішевих (кава), Маріанни Богусевич ( змазка для зброї, останній балончик), маскувальна сітка від Ольги Миколаївни Бойко,(пані Ольга, особлива подяка від бійців!), заїхали за Олексієм і помчали на овочевий оптовий базар.
Що купили? Пишу. Помідори, огірочки, цибулю, солодкий перчик, гіркий перчик, часничок, диньки, персики, петрушку, кріп, зелену цибулю, яблука. Загальна вага добра склала - близько 700 кг. Все це ми поділили на два підрозділи. По дорозі, купили бійцю дієтичну кисло-молочну продукцію (хлопець вийшов зі шпиталю після панкреатиту), заправили нашого коника і вирушили на Донбас.
Краса навкруги така, що засліплює, захоплює, манить. Нас поманило соняшникове поле. Яка краса. Робимо фото, виїзджаємо на трасу і я верещу від захвату. Попереду - поле з валами соломи. Поле після жнив. Проїхати? НІ!!!! І така гордість пронизує, ну де ще, в якій країні можна побачити таку красу? Подивіться і ви.
Приїхали в перший підрозділ 46-й батальйон "Донбас-Україна". По телефону просять почекати трохи, поки повернуться. Саша і Олексій знайшли пластикову пляшку, "футбольний м'яч" і почали гру. Я була "арбітром". Розім'яли кісточки, поставили на місце внутрішні органи, дбайливо протрушені нашими дорогами, нареготалися.
Ось і бійці повернулися! Тепла зустріч, обнімашки, усмішки, радість. Нас супроводжують в розташування. Хлопці виходять з "бунгало", зустрічають. Приємно вразило, перше, що зробили бійці, принесли пляшку прохолодної мінералки і нас напоїли. А на вулиці - пекло! Такий маленький епізод людяності. Приємно. В цьому підрозділі ми втретє, а таке враження, що все життя. Одним словом, мої! Фото на пам'ять, коротеньке спілкування і ми їдемо далі.
Мене переповнюють почуття непотрібності нашої допомоги. Я питаю дозволу пройти в казарму, поспілкуватися з бійцями, просто, посидіти в прохолоді і попити води.
На фото перший зліва - Стас Пожнін, якому активісти ГО "Волонтерський центр Запоріжжя" допомогли отримати виплати середнього заробітку за час перебування в АТО (детальніше - тут http://www.volcenterzp.org.ua/2017/07/55.html)
Всі знайомі обличча, посмішки, зустріч старих друзів. Мої зірочки! Роздала в руки всім, хто був присутній в приміщенні, янголів від Улянки, хрестики від отця Олега, фєнічки від дівчаток металургійного коледжу. З задоволенням, хлопці прийняли прапори України від Юлі Кутєпової. Юлічко, я виконала твоє прохання! Побачиш на фото.
Далі, дорога додому. Ніколи не перестану дякувати своїм колегам волонтерам Олександру Шевєльову за надання свого авто і високий професіоналізм водія, за спілкування, за вихованість, мудрість, розум і інтелегентність і Олексію Гребенюку за веселу компанію, позитивізм, віру в краще, за людяність і добро. Дякую, шановні друзі волонтери! А ще, хочу подякувати Олексію за 500 грн. на закупки.
Всі, хто надавав допомогу, отримають звіт в особистому листуванні.
Ось такий в мене вийшов звіт. В кого виникнуть питання, питайте, відповім. Миру нам всім! Нехай все буде Україна!
Хто бажає допомогти нашим захисникам в боротьбі з окупантами і має можливість, скористайтеся Новою Поштою. Адреса: м. Запоріжжя. Склад №9. Леонова Любов.
Для гривні, картка Приватбанку 5168 7556 0143 1360 Леонова Любов Олександрівна.
Для друзів за кордоном, Liubov Leonova Zaporozhye. Western Union і Money Gram Ukraine.
Поштове відділення ІНТАЙМ №45
Укр Пошта (адресу дам в особистому листуванні)
Мої телефони 096 300 65 02, 050 850 55 42. Я на зв'язку цілодобово, окрім того часу, коли я в поїздці в зону війни. Там, не завжди буває зв'язок. Миру нам всім.
З повагою, ваш волонтер."
Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя"
Немає коментарів:
Дописати коментар