Далі розповідає Любов Леонова....
Доброго дня, шановні друзі і патріоти! Спробую написати розповідь про поїздку 30 жовтня 2016.....
Перш, ніж почну розповідь, хочу подякувати тим, завдяки кому, ця поїздка відбулася.
Перш за все, це організатори "ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ ДОМАШНЬОЇ КОНСЕРВАЦІЇ".
Це, тільки ті люди, які надавали допомогу через мене. Бо, про другу частину, я нічого не знаю. Дорогі мої помічники, Володимир і Валентина Репій, Аня Авіва, Патріот з окупованої території, Саша Моїсеєнко, Євген Дошин, Іринка Українка, Інна Лоза, Ольга Писанко, Маріанна Богусевич, Ніна Кіріченко, Вероніка Калінбет, Люба і Максим Селіщеви, Віталінка Бадло, Наташа Власенко і всі продавці м'ясного ряду, що на проспекті Металургів, Валя Воєнчук, Маша Мороко, патріотка з Німеччини, Віточка Гайсенюк, Ігор Бородін, Ірина Нужна, дякую вам, за вашу допомогу грішми і речами!
Перш за все, це організатори "ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ ДОМАШНЬОЇ КОНСЕРВАЦІЇ".
Це, тільки ті люди, які надавали допомогу через мене. Бо, про другу частину, я нічого не знаю. Дорогі мої помічники, Володимир і Валентина Репій, Аня Авіва, Патріот з окупованої території, Саша Моїсеєнко, Євген Дошин, Іринка Українка, Інна Лоза, Ольга Писанко, Маріанна Богусевич, Ніна Кіріченко, Вероніка Калінбет, Люба і Максим Селіщеви, Віталінка Бадло, Наташа Власенко і всі продавці м'ясного ряду, що на проспекті Металургів, Валя Воєнчук, Маша Мороко, патріотка з Німеччини, Віточка Гайсенюк, Ігор Бородін, Ірина Нужна, дякую вам, за вашу допомогу грішми і речами!
Отож, почну.
Приїхав по мене, наш волонтер Олександр і закинувши в машину спаковані речі, які саме, я вже писала, ми рвонули в ніч, в Веселівський район, в одне село. Там нас чекала Інна Рєзнік, волонтер нашої організації "Волонтерський центр Запоріжжя", з допомогою, яку наколядувала по селах, з випічкою, що напекли жінки. Та багато з чим, резиною на бойові жигулі, тосолом, пилососом, яблуками, салом, олією, маскувальними сітками...
Поїхали ми прямо на позиції, розвезли допомогу, познайомилися і поговорили з хлопцями.
Вручила особисто, ботинки від Юлі Кондратенко, берці від Ані Авіва, телефон від Інни Лози. А джакузі від Маріанки, це позитив, гумор і шалена потреба! Дякую, Маріаночко! Хлопці зацінили! Все побачите на фото. Як і обіцяла.
Про те, що клята сєпарня стоїть так близько, що видно прапора, я вже писала. Побут у хлопців жахливий... миші табунами, криси також. Кицьки не справляються. Привезли потраву. Їсти готують самі. Є баня. Все зроблено своїми руками і волонтерською допомогою. Це для тих, кто горлопане, що вони всім забезпечені. Доречі, волонтерам категорично заборонено їздити в такі місця. Ні, не за нас влада хвилюється, не за те що там небезпечно і смерть ходить всюди. А за те, що б ми не патякали про справжній стан речей. Та мені, взагалі, не можливо заборонити казати, про те, як воно є. Холодно, треба теплі речі. Треба утеплювачі, треба ліки, треба ремонтувати техніку, консервація відсутня, про смаколики, навіть, не думайте... Вкрай, необхідні маскувальні сітки, кікімори, Не вистачає елементарного. Треба, треба, треба.
А їм, коли не спитаєш, не треба нічого. Все є. І тільки очі горять в розмові про єдину Україну. В цьому підрозділі всі молоді, діти, для мене. 20-23 роки. Є Дід, 1965 року, і ще двоє таких за віком...патріоти і живчики. Я схиляю перед ними голову. Хочеться написати про кожного, та не маю права. Не можу називати їх позивні, їх імена. Та після ПЕРЕМОГИ, обіцяю, напишу про кожного з вас!
Дарую книгу від Варяга Сибірського, пояснюю, хто це. Свобода розуміє...
Але знаєте що, коли я відіспалася, відпочила , перше, що я відчула, а вони не можуть так відпочивати. Бо, сьогодні, згідно зі зведеннями, там шалені обстріли з сау, міномети і прочая хєрня сєпарська (яку кришує пуйло). Але я не жалкую, ні за одну хвилину нервів, недосипів, зморення. Я, волонтер, я маю це витримувати. Скажіть мені, що це ПІАР... Я скажу, я пишаюся нашими хлопцями, які віддають життя за нас. Це, найменше, що ми могли для них зробити.
Дякую Сані Шевєльову, Інні Рєзнік і організаторам, Михайлу Чумак і Кості Денисову за таку потрібну і своєчасну поїздку.
Миру нам всім. Долучайтеся до допомоги, не дивіться на декларації. Ці свині біля корита, ніколи не допомогали. І не будуть. Є ми. Справжні українці. За нами, майбутнє.
Антоне Кокойло, дуже, дуже, придуже... потрібна аптека, яку ви мені обіцяли.
Хто бажає допомогти нашим захисникам в боротьбі з окупантами і має можливість, скористайтеся Новою Поштою. Адреса: м. Запоріжжя. Склад №9. Леонова Любов.
Можете передати "Порталом". № маршрутки, зупинки і розклад, уточнюйте по телефону.
Для гривні, картка Приватбанку 5168 7556 0143 1360 Леонова Любов Олександрівна.
Для друзів за кордоном, Liubov Leonova Zaporozhye. Western Union і Money Gram Ukraine.
Мої телефони 096 300 65 02, 050 850 55 42. Я на зв'язку цілодобово, окрім того часу, коли я в поїздці в зону війни.
Маю надію на вашу допомогу і небайдужість до моєї країни. Давайте творити добро разом. Пам'ятайте, Україна - наша країна! Україна - наша земля! З повагою, ваш волонтер.
Прес-служба ГО "Волонтерський центр Запоріжжя"
Немає коментарів:
Дописати коментар